Прикрасимо ялинки своїми руками

Продовжуємо ділитися іграшками, які виготовляємо своїми руками для святкування новорічних свят. Сьогодні з нами ділиться своїми  новорічними іграшковими секретами Саша Ларичев. Разом з мамою він виготовив Ангелика із тканини, ліхтарики із паперу.... і ще деякі іграшки! А от з чого Саша зробив свої новорічні сюрпризи він пропонує вам здогадатися:) Думаємо, це не буде складно. А можливо, ви і самі зможете виготовити такі іграшки?

Шкільна бібіліотека для учасників проекту "Іграшкова країна"

Ірина Вікторівна Молочій, наш шкільний бібліотекар, підготувала для учасників проекту надзвичайно цікавий матеріал. У вівторок, 20 грудня,  третьокласники мали можливість дізнатись про те, які літературні герої дитячих книжок перетворилися у справжні іграшки, і навпаки, як іграшки стали літературними  персонажами. Цікаві запитання, бесіда, розповіді - все це було дуже корисним для учнів. Сподіваємось, що невдовзі вони поділяться своїми враженнями про прочитані книжки зі своїми друзями, які теж беруть участь у цьому проекті.

Справжнє свято зі справжніми друзями!

Дуже дякуємо нашим друзям із НВК "Гроно" за отримані сьогодні, у день св.Миколая подаруночки!!! Це було надзвичайно приємно:) Наші враження відображені на фото:)
Ось так розпочався сьогоднішній день, до нас завітали Соломійка, Аня і Сашко. Ми їх ледь-ледь розгледіли із-за величезних коробок!!! Що ж там у коробках??? Таааак цікаво....

Тато Ані, з яким прийшли діти, зробив декілька фото і обіцяв передати привіт від нас учням 3-Б класу НВК "Гроно" Ми привітно помахали їм руками, подякували голосно і передали наші закладочки-рукавички для друзів. А ще наші роботи для того, щоби наші друзі прикрасили свій клас до новорічних свят. У цьому нам допомогали учні 3-Б класу нашої школи.
А потім.... потім ми роздивилися роботи, які були заховані у коробках. Ми вражені, які це чудові роботи. Ангелятка з паперу та  іграшки із горішків відразу створили новорічний настрій. А ще солодкі цукорочки...:) ДЯКУЄМО, ДРУЗІ!

Ми сподіваємось, що будемо і надалі з вами дружити і брати участь у спільних цікавих проектах!

Як дівчата полікували свої іграшки

Цікавою історією хочуть поділитися з нами учениці 3-А класу: Оленка Терналь, Віка Гедз та Соломійка Бучан. Ось їхня розповідь, яка, можливо, змусить замислитись і декого з вас, дорогі друзі!

"Були собі на світі три дівчинки. Вони дуже любили бавитись і тому попросили, щоби мами купили їм гарні іграшки. Мами погодились. Так у дівчаток з'явились песик Джина, Левик і ведмедик Мімі. Якось дівчата почали весело бавитись. Вони підкидали свої іграшки догори, уявляли себе у джунглях і придумували пригоди для своїх іграшок. Іноді вони навіть кидались іграшками. Коли їхня гра закінчилась, дівчатка  помітили, що у Джини відірвано вушко, у Левика немає хвоста, а Мімі  взагалі залишився без лапи! Спочатку дівчатка не придали цьому значення. Але іграшки дуже образились і заховались від дівчаток у велику шафу. Діти почали шукати іграшки, але ніяк не могли їх знайти. Засмутились дівчатка і зрозуміли, що іграшки образились на них і що вони поводились зі своїми іграшками неправильно. Взяли дівчатка голки, нитки, ножиці і голосно пообіцяли іграшкам, що більше не будуть їх засмучувати. Іграшки почули обіцянки дівчаток, почули, що вони аж плачуть, так хочуть знов їх побачити, розчулились та й вийшли зі шафи. Кожна дівчинка знайшла свою улюблену іграшку і за допомогою голки, ниток та ножиць полагодили всі недоліки. І звірятка вибачили дітей. І знову всі разом вони почали весело бавитись.  Дівчатка бавились обережно, тепер вони більше не робили шкоди своїм іграшковим друзям-звіряткам.
Звертаємось до всіх: не ображайте свої іграшки! Будьте чемними і добрими.

Джанни Родарі "Подорож Голубої Стріли"

Учні 3-А класу вже другий тиждень  захоплено діляться враженнями про пригоди іграшок з книги відомого італійського казкаря Джанни Родарі "Подорож Голубої стріли". Ця книга розповідає про те, які цікаві події трапились у новорічні дні з іграшками одного з магазинів Феї.
Книжка надзвичайно цікава. Щиро раджу прочитати її нашим учасникам "іграшкового"  проекту!
Ваша Т.Г.

У вас зима? А до нас літо в гості завітало:)

Зима набирає обертів, скоро-скоро зимові свята постукають у наші оселі, і ми почнемо готувати новорічні подарунки, вирізати сніжинки, клеїти ліхтарики, загортати у блискучу фольгу мандарини та горішки.
Але... поки зима ще не вступила у свої володіння у повну силу, ми згадали тепле літо, яскраве сонечко і  вирішили зробити літні яскраві сувеніри. Ось як це відбувалось:

Мій улюбленець Барс

У мене вдома дуже багато великих і маленьких м'яких іграшок. Я їх всіх люблю. Але найулюбленіша моя іграшка песик Барс. Він пухнастий. Вуха завжди підняті, ніби щось слухає. Яхичок червоний, здається, він хоче щось лизнути. Барс ніжний, з ним завжди приємно засинати. Ранком, прокидаючись, я дивлюсь як він лежить поруч і дивиться на мене своїми великими оченятами. Я дуже люблю свого Барса.

Розказав учень 3-Б ласу Ткачук Віталік

Ведмедик Діани та Зайчик Оленки

Діана Березова та Оленка Сливинська, учениці 3-Б класу, діляться сьогодні з нами своїми розповідями про улюблені іграшки:

"У мене дуже багато іграшок: і слоники, жабки, песики, бджілки і різні ляльки Барбі. Але найбільше я люблю плюшевого ведмедика. Його подарувала мені моя бабуся Лідія, коли мені було чотири роки. Назвала я його Боня. У ведмедика світло-коричневе хутро, а мордочка його завжди усміхнена. Очка у нього кругленькі, немов намистинки. Червоний язичок трохи висунутий з рота, ніби він просить меду. Коли я була маленькою, то завжди лягала з ним спати, та навіть, зараз, інколи хочеться його обійняти."
 Про ведмедика Боню розказала Діана Березова


" Моя улюблена іграшка - Зайчик, якого подарувала мені мама. Це кумедний Зайчик з рожевим носиком, маленькими очками та куцим хвостиком. Якщо я кудись їду, то беру його із собою. Мені з ним дуже весело. Він мій найкращий друг. Я з ним дуже люблю засинати, бо він пухнастий-пухнастий, аж очка не видно!"
Про Зайчика розказала Оленка Сливинська

Улюбленець Андрія Костіва

Моя улюблена іграшка це Зайчик. Він рожевого та білого кольору, лагідний і  
пухкенький. Він має білосніжні щічки з пушком. Я його дуже люблю і щодня з ним лягаю 
спати. Він моя найбільша радість.
Я зним щодня бавлюсь.

Дякуючи нашим друзям з НВК "Гроно", ми зробили гарні іграшки:)

Прочитавши допис наших друзів з НВК "Гроно" про хустинкову ляльку, ми теж вирішили спробувати зробити такі іграшки. І у п'ятницю, на уроці трудового навчання старанно повторювали те, що побачили у дружньому блозі. І ось тепер у нас теж є хустинкові ляльки! А мама Віталіка Білика принесла на урок справжню українську ляльку-мотанку, в основі якої було сіно. Наші ляльки вийшли теж непогані!
Учні 3-А класу

Казка про друзів, мед і день народження

Колись давним-давно жив у лісі ведмедик. І були у нього друзі: вовк і заєць. Ведмедик був добрий і любив, коли у його друзів наставав день народження.
Одного разу Зайчик прийшов до Вовка привітати з Днем народження  і дуже просив Вовка побавитись з ним. Вовк погодився і заапропонував пограти у хованки. А Ведмедик  теж бавився з ними. Було весело. І тоді Ведмедик запропонував: "Ходімо, друзі, настав час мед добувати!"  Ведмедик же дуже любив мед.
І вони пішли. Довго вони мандрували, і нарешті опинилися в іншому лісі, де було багато бджіл та меду. І бджоли там були добрі, вони подарували друзям багато меду. Сказали, що мед смачний і корисний. А вовчик запросив на свій день народження тих чарівних бджол. Бджоли дуже зраділи. Так подружилися вони усі разом і ходили один до одного в гості. Друзі до бджол, а бджоли до них прилітали і пригощали смачним медом. Ось така казка про дружбу.

Казку склали  учні 3-а класу: Бужович Оксанка, Ростик Лотошинський і Білик Віталік

Ведмедик, який живе у Ростика

Ростик Лотошинський розповідає про свою улюблену іграшку ведмедика:
"У мене є улюблена  іграшка, це - м'який ведмедик. Я його назвав в честь бісквіту "Барні". Тому що він дуже схожий на цього ведмедика.  У мого Барні також темно-білі вушка і лапки, темно-коричнева шубка. Я його дуже люблю, бо мені його подарувала хресна мамам, яка живе в Росії. Вона рідко коли приїжджає до мене. Дивлячись на іграшкового Барні, я згадую хресну маму.

Юля і її песик Бублик

Це - Юля Ганас, учениця  3-Б класу, вона розповідає про свою улюблену іграшку:
"У мене є дуже багато іграшок. Але моя улюблена іграшка - песик. Його звати Бублик. Він у мене ще з самого-самого дитинства. Його зовнішність дуже приваблива. Він неймовірно милий.  Ми з Бубликом ходимо часто разом гуляти. Нам дуже весело. Навіть, коли я лягаю спати, мій песик завжди зі мною. Адже, коли Бублик поруч - мені нічого не страшно. Я дуже люблю свою іграшку. Бублик - мій найкращий друг."

Улюблені іграшки учнів 3-Б класу

До нашого проекту долучилися діти 3-Б класу СЗШ №77 м.Львова. Сьогодні вони поділяться з нами розповідями про свої улюблені іграшки.

Качечка Каня 

Моя улюбдена іграшка качечка Каня. Вона мені дуже подобається, тому я з нею граюся, сплю. В неї голубі очка, коричневі крила, білий тулуб та голова. Вона подобається усім у нашій сім'ї. Я її деколи вожу у село. У селі я з нею гуляю ,катаюсь на гойдалці. Ми іноді бавимось з Канею усією сім'єю!

Підготувала  Хима Софія

На фото Софійка і Марта зі своїми улюбленими іграшками

Марта і Топа

У мене є іграшка, з якою я люблю бавитись. Це собачка, яку звати Топа. Вона є гарною ф яскравою. У неї червоні вуха, хвіст і ніс, білі лапки і чорні очка. Я дуже люблю з нею гратись. Я уявляю, що Топа - мій справжній собачка, а я його хазяйка.

Розповідь підготувала Теплицка Марта

Пам'ятаєте, Вероніка обіцяла намалювати будиночок для Мікі? Виявилось, що будиночок Мікі - це пальми, річка і яскраве сонечко:) Вероніка виконала свою обіцянку і намалювала Мікі, яка пливе у своєму "будиночку":

Улюблений песик Віталіка

Мені принесли іграшкового песика. У нього фіолетові вушка, фіолетовий хвостик.  У песика є біленькі лапки і маленькі очка, як кристалики. Тулуб у песика білий. Ось така розповідь про песика.  А ще у моєї сестри є також улюблена іграшка, маленький білий песик.

Розказав про песиків Білик Віталік.

Пригоди іграшок у 3-А класі

У п'ятницю, коли закінчились уроки і майже всі учні пішли додому, троє учнів 3-А класу залишились в класі  і... склали свою власну казку про свої улюблені іграшки!  Казку склали Кузнецов Дмитро, Глава Маркіян та Іванян Гайк. Ось яка казочка у них вийшла, читайте на здоров'я!

У вівторок Гайк, Маркіян і Діма принесли до школи свої улюблені іграшки. Їхні іграшки - це динозаврик Діно, песик Спайк та лев Алекс. Коли пролунав дзвінок, діти пішли сідати за парти. А іграшки так спішили, що переплутали портфелі. Спайк потрапив у портфель до Гайка, а Алекс до портфеля Маркіяна. А Діно.... а Діно сам не зрозумів, куди потрапив! Спочатку іграшки розгубилися від страху, а потім почали роздивлятися, куди ж вони потрапили і що робити? Спайк ніяк не міг зрозуміти, що ж то таке довкола... У Маркіяна завжди у  портфелі лежала смачна канапка, а тепер замість неї він побачив гаманець з грошима. Алекс же роздивлявся канапку і думав, що Гайк напевне загубив свій гаманець, який йому дала мама з грошима для обіду на групу продовженого дня. А бідний Діно... він взагалі лежав у вчительки під столом і надіявся, що його не будуть викликати до дошки розв'язувати задачу, адже він пам'ятав, що Діма завжди побоювався чомусь, коли викликають до дошки.  Так іграшки лежали не на своїх місцях і дуже переживали про те, щоб діти нарешті  знайшли їх. Аж ось знов пролунав дзвінок, і іграшки почули, як сміються діти та обмінюються іграшками, що переплутали портфелі. Діно  зі всіх ніг побіг до Діми, Спайк до Маркіяна, а Алекс до Гайка. Дорогі друзі! Не забувайте свої іграшки, пам'ятайте, що вони люблять вас і переживають, якщо ви їх десь забуваєте.